Эта идея определяющая. Что на самом деле гарантирует безопасность Украины в будущем

Константин Елисеев Председатель ОО «Центр новых решений», Чрезвычайный и Полномочный Посол, дипломатический советник Президента Украины (2015−2019)С приближением саммита НАТО в Вильнюсе 11−12 июляактивизируются дискуссии на тему предоставления гарантий безопасности нашему государству Сигнали в рамках саміту Європейської політичної спільноти в Молдові, після зустрічі міноборони НАТО в Осло, коментарі канцлера ФРН Шольца та держсекретаря США Блінкена, а надто реакції на все це з кремля, вказують на те, що ідея безпекових гарантій для самозахисту України стає визначальною. Проте для довгострокових інтересів України це навряд чи позитив. Адже там, де двосторонні чи багатосторонні гарантії безпеки, там менше місця для членства України в НАТО.

Хто і що б не говорив, що це не так.Розберемося, чому ідея так званих гарантій безпеки для України не є панацеєю.По-перше, безпекові гарантії для України — це не про мир, а про війну. У тому концептуальному вигляді, в якому вони наразі обговорюються, гарантії стосуються здатності нашої держави протистояти значно сильнішому в ресурсному вимірі ворогу власними силами. Ключове тут — власними силами, хай навіть і з певною матеріальною допомогою союзників.

Отже йдеться виключно про міжнародну допомогу Україні у реалізації її права на самооборону у відповідності до Статуту ООН. І не більше.По-друге, такі гарантії — це не про запобігання новій агресії, а про її запрошення. Ефективна стратегія стримування може бути реалізована лише колективними зусиллями, а не наодинці.