Доставлення і логістика у часи війни. Долаючи кордони.

24 лютого вся Україна прокинулася від звуків вибухів. Жахливі новини сколихнули світ. Страх, відчай, невизначеність — це все стало новою реальністю українців.

Для власників бізнесу окрім особистих переживань і турбот про безпеку близьких людей постало питання безпеки співробітників, функціонування підприємств, а також збереження ресурсів, які вже були активно задіяні. Адже робота не може в один момент стати на паузу. Прикладом того, що зупинити діяльність компанії неможливо є перевезення.

І чому це так детально розповіла директор міжнародної логістичної компанії Fialan Тетяна Дмитрук. -Тетяно, розкажіть, як компанія Fialan працювала на початку повномасштабного вторгнення? На ранок 24 лютого компанія функціонувала у звичайному режимі: наші вантажі були в портах, прямували на склади. Через деякий ми дізналися, що авіапростір та морські шляхи закриті.

На жаль, ні авіакомпанії, ні морські лінії не мали плану дій на такий випадок. - Чи була можливість забрати вантажі? Ні. Лише на початку березня ми змогли дізнатися про долю вантажів, які йшли морем.

А по деяким лініям першу інформацію ми отримали ще пізніше. - Що стало головним завданням для керівництва компанії? У перші дні війни основним завданням було видати вантажі, які вже були доставлені в Україну. - Які виклики постали перед Fialan? В першу чергу, які б не були обставини, ми  розуміли, що у компанії Fialan є відповідальність перед клієнтами.

І це для нас найголовніше: не залишити наших клієнтів без допомоги і виконати свої зобов’язання. Після початку війни почався складний процес доставки і вивантаження контейнерів. Це зайняло майже 4 місяці безперервної роботи.