Діадема для красуні часів Великого переселення народів

Чи міг Аттіла народитися десь у Північному Причорномор’ї? На виставці «Таємниці музею» херсонські музейники представили речі з колекції коштовних металів. Зокрема, тут є прикраси з поховання гунського, сарматського та скіфського періодів, знайдені на території Херсонщини. Як херсонці скарби знайшли Серед прикрас – діадема, сережки та нашийний ланцюжок із гунського жіночого поховання з конем V століття нашої ери.

Розглядаючи їх, можна уявляти, як красуня із золотою діадемою неслася степом верхи на коні й наввипередки з вітром. Головний зберігач Херсонського обласного краєзнавчого музею Ганна Андреєєва пояснює, що гунських поховань насправді дуже мало. Для гунів і для населення того часу характерне розсіяння - велика дистанція між похованнями.

«Діадема надягалася на головний убір, можливо, це була накидка. Подібні діадеми знаходили найчастіше на степовій території Східної Європи. Як правило, це бронзова основа, вкрита золотими листами із вставками з різнокольорового каміння.

Для ювелірного мистецтва гунів характерний поліхромний стиль, тобто, це інкрустація з напівдорогоцінного каміння. Тут, бачите, є втрачені камінці. Які саме камені прикрашають діадему, точно сказати не можемо, потрібно проводити аналіз.

Ми відправляємо на апробацію лише метали», - пояснює Ганна Андреєєва. Як розповідає заступник начальника обласної інспекції з охорони пам'яток історії та культури Денис Сікоза, діадема виготовлена з тонкого листа золота, що накладене на бронзову пластину з рельєфним рубчастим орнаментом. Краї золотого листа загнуті і щільно охоплюють бронзову основу довжиною 22 сантиметри та шириною 2,9-3 сантиметри.