Что не так с конфискацией имущества россиян в Украине

Конфіскація російських активів в Україні — це позитивне рішення, але водночас воно може призвести до певних проблем і міжнародні суди можуть стати не на наш бік.

І це навіть попри те, що РФ вийшла з міжнародних правових відносин.

Передусім, зазначу, що з такими правовими викликами, з якими сьогодні стикнулася Україна, не зіштовхувався практично ніхто.

Хоча міжнародно визнані механізми компенсації насправді існують. Наприклад, механізми «репарацій» через міжнародні суди. Однак Росія по суті перебуває поза міжнародними правовими відносинами, тому перед Україною та іншими державами постала проблема: що робити з майном резидентів РФ для того, щоб відшкодовувати збитки, завдані російською агресією в Україні.

Так, до речі, в США вже заявили, що не планують повертати російським олігархам активи, які заморозили в межах санкцій за повномасштабне вторгнення в Україну. Але і Штатам так само потрібно розробити відповідний правовий механізм.

У квітні Верховна Рада проголосувала зміни до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».

Це позитивна новина. Адже базовий закон розповсюджував свою дію лише на компанії в Україні, які контролюються державою РФ: міністерствами, відомствами, російськими державними підприємствами чи акціонерними компаніями.

Як, наприклад, МР Банк (Сбербанк), засновником якого є «Сбербанк Росії», а його співвласником є держава Росія.

Всі інші компанії, що не мають зв’ язку з країною-агресором Російською Федерацією як суб’єктом права власності, не підпадали під дію закону.

А це більша частка російського бізнесу в Україні. Ба