Це геноцид українців, який відбувається за мовчазного занепокоєння колективного Заходу

Кадри з Бучі, Ірпеня та інших звільнених від рашистів міст Київської області шокують.

Розстріляні цивільні із зав’язаними руками. Оголені трупи на дорозі, яких намагалися спалити. Мертві жінки, яких розстріляли, а потім проїхалися по їхніх тілах танками.

Братські могили, в одній із яких поховано 280 осіб. Нещасні мирні жителі, яких катували, ґвалтували, над яким знущалися просто за те, що вони є українцями.

У голові не вкладається, як таке може відбуватися у ХХІ столітті у центрі Європи.

«Антифашисти» – насправді справжні фашисти. А «миротворці» – терористи, які не поступаються у своїй жорстокості бойовикам Ісламської держави.

Це нелюди, кати, маніяки у військовій формі, які вбивають мирних мешканців України за вказівкою таких самих нелюдів, катів та маніяків у краватках.

Це геноцид українців, який відбувається за мовчазного занепокоєння та стурбованості колективного Заходу. Занепокоєного та стурбованого насамперед своїм добробутом.

Те, що для нас очевидне останні вісім років, має нарешті дійти до кожної людини на цій планеті, яка уповноважена приймати рішення.

До всіх цих західних чиновників, дипломатів та CEO, які намагаються всидіти на двох стільцях та відмовляються називати війну «війною».

До глибоко стурбованого Макрона, який картинно заламує руки на фотосесії в Єлисейському палаці і боїться називати м’ясника м’ясником.

До Шольца, який вважає, що за війну відповідальний лише Путін, а решта росіян ні до чого – як ні до чого до злочинів нацистської Німеччини гестапівці і переважна більшість німців, які підтримували Гітлера.

До Орбана, який роками заганяв свою економіку в залежність від російської, а тепер настільки боїться вийти з цього порочного кола, що впритул не помічає різанину,