Армія діяла правильно під час захисту Києва

Нещодавно на телеканалі «Прямий» Тарас Березовець та Тарас Чорновіл обговорювали причини, через які російські війська не були оточені в районі Ірпеня, Бучі, Гостомеля.

Мовляв, українська армія могла це зробити, та не зробила.

Версія ведучих проста: це голова офісу президента Андрій Єрмак підіграв росіянам.

Версія, яка, слід зазначити, не витримує жодної критики. Поговоривши з військовими та теробороною, тими, хто брав участь в операції, я спробую пояснити чому.

Ось цитати від різних людей, які брали участь у операції. Частина цитат не дослівна, через те, що замінили специфічний жаргон.

«Бучанська різанина» та її наслідки для світу

«Існує таке поняття як активна оборона. Суть її ось у чому: коли ворога багато, а твоїх сил мало, ти не утримуєш певні рубежі, а постійно переносиш свої основні зусилля з тим, щоб завдати ворогові найбільшої шкоди, убити якнайбільше його солдатів і вразити максимум техніки.

Відповідно, ти не захищаєш жодних ліній та міст, крім найважливіших. У тебе немає мети захистити населені пункти, крім ключових міст та ліній постачання.

При цьому ти весь час перекидаєш сили. Мається на увазі не піхоту і навіть не танки, а артилерію та авіацію. З тією метою, щоб зберегти свої сили, не вплутуватися в бої і при цьому не давати супротивникові виконати свої завдання та постійно завдавати йому вогневої поразки. У цьому суть захисту, яку застосовує Україна у поточній війні. Вона дозволяє, маючи менше угруповання, продовжувати триматися, нести менше втрат».

Ленд-ліз для України та нова спроба наступу на Київ: головне про війну в Україні 7 квітня

Це якщо говорити загалом про стратегічну концепцію оборони України.

Тепер про визначення.

«У рамках військової термінології слово «оточення» – це цілком устаканений