Анатолій Солов’яненко – перший українець, який проклав стежку на сцену «Метрополітен-опера»

Про знаменитого оперного співака розповідає його дружина Світлана Солов’яненко 25 вересня у Національній опері з нагоди 90-річчя від дня народження зірки світового вокалу відбудеться ювілейний вечір, присвячений пам’яті Анатолія Солов’яненка. У програмі - виступи провідних солістів Опери, які виконають найвідоміші твори світової класики. Серед знакових партій Анатолія Борисовича, якого іноземні критики називали «українським соловейком», були: Герцог ("Ріголетто" Дж.Верді), Андрій («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського),  Фауст (в однойменній опері Шарля Гуно), Альфред («Травіата» Дж. Верді), Надір («Шукачі перлин» Ж. Бізе), Рудольф («Богема» Дж.

Пуччині) та інші. Про непросту творчу долю видатного співака, голосом якого захоплювалися меломани різних країн, спадщину митця - наша розмова з його дружиною Світланою Дмитрівною Солов’яненко. «ВСЕ, ЩО Я ХОЧУ СКАЗАТИ ПУБЛІЦІ, ВОНА ЧУЄ НА МОЇХ КОНЦЕРТАХ...» Анатолій Солов'яненко народився 25 вересня 1932 року у Донецьку, в шахтарській сім'ї.

У 1954 році закінчив Донецький політехнічний інститут, а в 1978 році, вже народним артистом, - Київську консерваторію... - Ми познайомилися з Толею на роботі, у Політехнічному інституті. Я була лаборанткою на кафедрі, а він - викладачем.

Ми жили в одному напрямку, куди ходив трамвай. Їхати треба було хвилин 30, і ми часто опинялися там разом. Я добре пам'ятаю день, коли він вперше відверто звернув на мене увагу.

Це було 8 березня 1962 року. До речі, на той час це був робочий день. Толя приніс мені шикарний букет квітів і запропонував провести додому.