Акварель Марка Шагала стала причиною гучного скандалу

Ми писали про те, що популярна на світовому арт-ринку приказка "хороший художник - мертвий художник", при всьому її цинизмі просто відображає існуючі бізнес-реалії. Адже коли кількість робіт художника обмежена відомим числом, їхньою вартістю керувати набагато простіше – так, наприклад, спадкоємці Пікассо випускають на ринок у рік лише обмежену кількість одиниць цієї спадщини, щоб не обрушити високі ціни.

Однак у цієї приказки є й один виняток – мертвий художник вже не може підтвердити чи спростувати справжність запропонованої для продажу роботи. І в цю пастку зараз потрапила американка Стефані Клегг, про пригоди якої з аквареллю Марка Шагала сьогодні докладно розповідає The New York Times .

Коротко її проблема зводиться до того, що Клегг два роки тому вирішила (вірніше, судячи зы змісту статті, їй це запропонував сам аукціонний будинок Sotheby's, на торгах якого вона купила 1998-го року за $97 тис. цю роботу Марка Шагала) продати акварель. Але при цьому попередив, що для перевірки справжності роботу треба надіслати до Франції на експертизу групою експертів-фахівців із Шагала.

І ось тут почалися, як то кажуть. "сюрпризи". По-перше, ця група експертів, рішення яких на арт-ринку сьогодні остаточне і оскарженню не підлягає, заявила, що акварель є підробкою. По-друге, аукціонний будинок Sotheby's, на торгах якого Клегг, як було сказано вище. купила акварель, зняв з себе відповідальність з витонченим формулюванням - "з огляду на те, що початковий продаж відбувся більше двадцяти років тому, ми знаходимося далеко за межами періоду часу, протягом якого Sotheby's гарантував авторство роботи". Нарешті, по-третє, спадкоємці Шагала (до вищезгаданої групи експертів входить його онука) вимагають, як дозволяють французькі закони,