Жодних «мирних угод» з лютим ворогом! (Частина 2)

Сьогодні, коли РФ веде широкомасштабну війну з метою знищити Україну, близько 85% українців вважають, що нам необхідно якнайшвидше вступати до ЄС і НАТО. І сьогодні також спостерігається, як певні можновладні сили виступають за надання Україні (вже вдруге після Януковича) нейтрального статусу. Тобто, щоб Україна перетворилася на сіру буферну зону. Напевно, нашим партнерам нелегко налагоджувати стратегічні відносини з країною, яка змінює своє законодавство за кожного нового президента, зокрема, що стосується вступу, чи не вступу до НАТО. Погоджуюсь із моїми колегами Ганною Шелест і Сергієм Сидоренком в тому, що угода про гарантії для безпеки України в її нинішньому форматі в жодному разі не може надавати такі гарантії, які надає ст. 5 статуту НАТО.

Дехто з не надто відповідальних кон’юнктурників з вищих кіл намагаються пояснити, що закріплення в Конституції України положення про євроатлантичний курс нашої держави «було великою помилкою, яка спровокувала сьогоднішню агресію РФ» (?!) і звинувачують попереднього президента країни в тому, що він був ініціатором внесення відповідних змін до Конституції про євроатлантичний курс України, що нібито стало однією з передумов для проведення «спеціальної військової операції» РФ. І це після того, коли Президент В. Зеленський не раз нагадував, що під час війни ми повинні забути про всі наші політичні розбіжності і чвари, об’єднатися для боротьби з ворогом, який прагне знищити Україну. Про це пише Іван Підкова на Свобода.ЮА

2) Україні та РФ пропонується 15 років проводити двосторонні перемовини щодо статусу Криму і Севастополя. У цей час країни не повинні використовувати збройні сили для вирішення «кримського питання».

Коментар: Чому саме стільки років вести двосторонні перемовини про