Защитник Мариуполя азовец Равлик: Я сидел на стуле, успокаивал своего друга, а возле меня, буквально на расстоянии метра, ампутировали ногу без анестезии.

Интервью на русском языке читайте позже

– Доброго вечора, друзі. З нами сьогодні Богдан Равлик Равліковський – український захисник, воїн, який нещодавно, слава Богу, повернувся з  рашистського полону, де був майже рік. Захисник "Азовсталі", захисник Маріуполя, азовець. Нам є про що з вами, пане Богдане, поговорити. Дуже багато речей, які хочу у вас сьогодні запитати. І ви знаєте, ну, це перше ваше інтерв’ю після повернення з полону. Тому дякую вам, що сьогодні приділили нам час. Скажіть, будь ласка, як і коли для вас почалася війна?

– Особисто для мене почалася, мабуть, війна у 2009 році, як я вже почав спілкуватися з такими кружками патріотичної молоді. От війна для мене почалася вже тоді. Тобто ми вже, скажемо так, виступали проти такої як-ніяк влади, хотіли зробити Україною кращою, і от тоді для мене почалася десь війна. Коли я вже почав усвідомлювати свою роль у суспільстві як українець.

– А на фронт ви коли пішли?

– Вперше я потрапив – це ще в АТО, у 2014 році, вкінці літа, під Слов’янськ. Почалася для мене вже така, активна фаза, скажемо так, війни моєї як військового.

– Відрізняється війна російсько-українська та, яка була з 2014 року, від тої війни, яка йде зараз, тобто від широкомасштабної фази , з 2022-го?

– Авжеж відрізняється. Скажемо так, на початках не сильно відрізняється, тому що тоді – ви пам’ятаєте, що була задіяна і артилерія, і гелікоптери літали, і авіація була. Але з часом, коли вже почали діяти якісь перемовини, якісь міжнародні правила ведення війни, – тоді вже було більш стрілкове озброєння. Тобто артилерія працювала вже наша у відповідь.

Але з початком уже повномасштабного вторгнення Російської Федерації, коли перейшли повністю кордони – авжеж відрізняється. Авжеж. Тобто зараз різні