Як херсонські волонтери людей рятували: підпільна кухня і велосипед у поміч

Вони дбали про українську громаду: об’єднувалися, знаходили власну «нішу», шукали фінансування, і все це під носом у російських окупантів Від початку широкомасштабного вторгнення в Україну Херсонщина опинилася у пастці – люди не мали можливості евакуюватися, гуманітарну допомогу ворог не пропускав. І тоді на допомогу прийшли волонтери – люди різні за віком, освітою, уподобаннями. Вони дбали про українську громаду: об’єднувалися, знаходили власну «нішу», шукали фінансування, і все це під носом у російського окупанта.

Це лише перша наша розлога розповідь про волонтерів із Херсона - рестораторів, велосипедистів і журналістів, про уроки виживання у ворожому оточенні, все, чого раніше ми не бачили навіть у пригодницькому кіно, бо такого не вигадаєш. ВИСОКА КУХНЯ В ОКУПАЦІЇ Олександр Шостак входить у ТОП-100 кращих кухарів України. Разом зі своїм компаньйоном Олексієм Александровим (Chef`sClub), власником ресторану «Мускат» Ігорем Козловим та іншими членами команди кухарів  в окупованому Херсоні вони змогли годувати медиків, пацієнтів обласної лікарні, біженців – дорослих і дітей, людей похилого віку, і не припиняли це робити жодного дня.

І зараз, уже після звільнення Херсона, який ворог немилосердно обстрілює, кухарі продовжують свою місію. «На другий чи третій день окупації Ігор прийшов і сказав: давайте готувати для «Швидкої допомоги», яка була неподалік від нас. Потім з компаньйоном ми вирішили нікуди не виїжджати, а лишатися у Херсоні і допомагати тим, хто цього потребує, як можемо.

А що ми можемо робити? Годувати. Тобто, все почалося з приготування їжі для кількох десятків людей зі «Швидкої». Потім це якось розрослося, і вже протягом першого місяця окупації ми готували більш як для тисячі людей», - каже Олександр Шостак.