Три фактора победы над империей и самая большая историческая проблема Украины

Сергей Плохий Профессор истории, директор Украинского научного института Гарвардского университетаПравильно ли Украина выбирает себе партнеров и союзников на своем пути и какие типичные ошибки делает в борьбе за свою государственность Колонка записана під час лекції Сергія Плохія «Російсько-українська війна, які зміни світу вона приносить. Місце України в повоєнному світі», організованої Києво-Могилянською фундацією для СЕО українського бізнесуЗ історичної точки зору, у 17-му столітті під час гетьманства Богдана Хмельницького ставки робилися на все, що можливо, аби отримати, чи незалежність, чи якусь автономність. В 1651-му Хмельницький починає зі ставки на Османську імперію.

Бо нова молода країна, яка повстає проти Речі Посполитої — країни з армією, з військом, з ідеологією — завжди потребує союзників. Ось і Сполучених штатів Америки, мабуть, сьогодні не було, якби не Франція, яка подарувала їм Статую Свободи, не підтримала їх на всіх рівнях. Тобто модель того, що успіхом повстання проти імперії є вибір союзників, практично це аксіома.Україні не щастило.

Хмельницький починає з Османської імперії, де чудова модель могла вибудуватися — так, як Кримське ханство, як Молдова, з якимись автономними правами, але османи не готові були воювати. З’являється Московське царство, бо воно єдине було готове надіслати військо. Через кілька років Іван Виговський каже, що нам з Московським царством не по дорозі, намагається робити інше.

Гетьман Петро Дорошенко знову повертається до Османської імперії. Іван Мазепа робить ставку на шведську армію. В цілому, в ситуації, коли намагалися знайти союзника, були перепробувані всі можливі варіанти вибору.