Що розповідає Святе Передання про Успіння Пресвятої Богородиці і картини видатних живописців на цю тему

Зазвичай прийнято формулювання, що про все, що пов'язане зі смертю Богородиці, ми дізнаємося тільки з апокрифів. Але оскільки сьогодні слово «апокриф» у побуті та світських текстах вживається також у сенсі «легенда», більш правильно говорити про Святе Передання, яке, поряд зі Святим Письмом (тобто Біблією) є джерелом християнського віровчення. Уточнення це необхідно тому, що, як писав ще в IV столітті Єпифаній Кіпрський: «А якщо деякі думають, що ми помиляємося, то нехай дослідять Писання, і не знайдуть відомостей ні про смерть Марії, ні про те, чи вона померла, ні про те, що не померла, ні про те, чи похована вона, ні про те, що не похована».

Тому вчення про Успіння Пресвятої Богородиці складалося століттями, а після поділу єдиного християнства на православну та католицьку гілки в ньому з'явилися нові різночитання. Загалом же низка подій самого Успіння і днів, що йому передували, виглядає так. За три дні перед смертю Богородиці, яка на той час проживала в Єрусалимі, до неї, як і перед народженням Христа, з'явився архангел Гавриїл і повідомив їй, що через три дні вона «відійде до Христа Бога» і що «Син Твій і Бог наш прийме Тебе, Мати свою, у небесне царство».

Дізнавшись про це, Діва Марія піднесла молитву, в якій попросила побачитися перед смертю з апостолами, які на той час розійшлися світом, проповідуючи Євангеліє. І ангели на хмарах принесли їх до Єрусалиму і поставили перед дверима дому, де вона мешкала. Діва Марія вже попрощалася з близькими і приготувалася до смерті, як «Раптом у світлиці заблищало невимовне світло Божественної слави, що затьмарило світильники. Ті, яким відкрито було це бачення, жахнулися. Вони бачили, що покрівля світлиці відкрита і слава Господня сходить з небес, - сам Цар слави Христос з