Самоуничижительный юмор. Как смеются над собой народы северной Европы и украинцы

Марина Стародубская Управляющий партнер консалтинговой компании TLFRD и преподаватель kmbsКак смеяться над собой, чтобы не потерять лицо и не подорвать статус Продовжимо вивчати хитросплетіння смислів, що роблять жарти (не)смішними — залежно від національної культури. Я не просто так першим оглянула агресивний гумор, бо він притаманний конкретно українцям, хоча ми у цьому геть не унікальні, а болгари, румуни, хорвати, серби і мексиканці ще позмагаються з нами у «чорнушності» анекдотів, а французи — у філігранності висміювання інших.

Наступний стиль гумору, який сьогодні оглянемо теж зустрічається на наших теренах, хоч трохи менше, ніж агресивний. Примітно, що це останній з чотирьох стилів гумору (крім агресивного), який українці ідентифікують як дотепний і «не (завжди) тупий».

Зауважу, що усі приклади жартів взяті зі спеціалізованих ресурсів про гумор саме тих країн, чий гумор я описую, тобто принцип вибору мною прикладів — «нічого про них [інші культури] без них».Як сміятися над собою, щоб не втратити лице та не підважити статус. Здатність сміятися над собою вважається доречним та безпечним проявом лиш у частині національних культур, а глибина дотепного самопобиття визначається можливістю відновлення статусу після його підваження у конкретному суспільстві.

В одному з досліджень Harvard Business Review вияснилося, що у країнах з високою важливістю статусу навіть думка про людину в кумедному становищі здатна підважити повагу до неї. Відтак, боронь боже у такій культурі очільнику (ці) проявити самоіронію при підлеглих.Хоча не завжди самопринизливий гумор небезпечний, зокрема, коли йдеться про культури англо-саксонські та західноєвропейські.