Почему нулевая ставка НДС на продукты – это плохая идея

У 2021 році світ накрила хвиля інфляції. При цьому значна частка цієї інфляції – здорожчання продуктів харчування. 

Одним зі шляхів боротьби з ростом цін називають введення нульової ставки ПДВ на продукти харчування. 

Однак серед головних помилок у дискусіях щодо нульової ставки – ілюзія, що нульова ставка може суттєво знизити ціни для кінцевого покупця. 

Мені навіть доводилось чути, що зниження ставки ПДВ з 20% до 0% призведе до 20% здешевлення товарів на полицях. 

Варто почати з того, що такий сценарій зниження цін неможливий арифметично. Через те, що ПДВ – це податок на додану вартість, в ціні товару на полиці ПДВ складає не 20%, а 16,6%. 

Ціна на полиці включає вартість товару Х грн та податок 0,2*Х грн. Якщо без врахування ПДВ умовна гречка коштує 50 грн, то податок складатиме 10 грн, а ціна на полиці буде 50+10 = 60 грн. Відтак – частка ПДВ в ціні товару на полиці дорівнює 100*10/60 = 16,6%.

Але насправді нульова ставка не призведе до зниження цін на 16,6%. Ціна гречки не знизиться з умовних 60 грн до 50. 

Чи будуть реагувати ціни, а якщо будуть, то як сильно – залежить не лише від ставки податку, але й від цінової еластичності товарів. 

Тобто, як зміниться дохід компанії від зниження цін на продукцію. Якщо товар еластичний, то навіть незначне зниження ціни суттєво підвищить попит. 

Як наслідок, дохід бізнесу зросте. І навпаки, для нееластичних товарів зниження ціни товару не призведе до істотного зростання попиту та, відповідно, доходів компанії. 

Головна проблема полягає в тому, що більша частина продуктів харчування (а особливо "соціальні продукти") – це нееластичні товари. 

Відтак, для бізнесу немає стимулу перекладати зниження ПДВ на зниження цін. Практика інших країн Європи це наочно демонструє. 

Базуючись на