Методичка для Голови, або список шкідливих порад для майбутнього очільника Митниці

Згідно з однією притчею, піонери якось запитали радянського високопосадовця, чи важко бути міністром. На що той відповів: «Міністром бути не важко — міністром важко стати».

На Митниці чергова зміна керівництва, і раптом новому виконувачу обов'язків може знадобитися методологічна допомога, а розбиратися доведеться що називається «з коліс».

Автор підготував перелік першочергових дій, що вживалися свого часу керівниками митної служби та гарантовано НЕ дають якогось значного результату.

А, як відомо, повторення одних і тих самих помилок в очікуванні різних результатів — безумство.

***

Отже, бути головою Митниці – це…

Кожен новий керівник після приходу на посаду насамперед вирішує одне важливе завдання – забезпечення керованості довіреного відомства.

Для цього потрібно зробити так, щоб туземні фахівці визнали нового сюзерена і принесли йому оммаж, або привести лояльних собі людей, попросту «своїх».

Звільнити людей з цікавих для вас посад так, щоб комар носа не підточив, практично неможливо. Навіть якщо він (вона) корумпований, некомпетентний чи навіть розумово відсталий. Це дорого, довго, а з урахуванням розвитку соціальних мереж та альтернативної журналістики ще й загрожує репутаційними ризиками.

Найпростіший та перевірений роками варіант – реорганізація. Укрупнення, розукрупнення, злиття та поділ, створення макродепартаментів та мікроуправлінь, секторів із двох штатних одиниць – всі варіанти годяться. Але найпоширеніший – зміна назви.

Реорганізація одразу дає дві переваги – чинний керівник виводиться за штат, а особовий склад тримається на переляку – перепризначать чи ні?

«Слуги» обіцяють митниці посилений контроль

Потім природно слідує низка звільнень у зв'язку з реорганізацією, позови до суду, роки позовів, отримання