Два знаковых преступления. Что такое «денацификация» по-русски

Евгений Быстрицкий ФилософРоссиянам удалось прийти к концу (онтологического) зла и соединить убийство рода и народа Циніки — це ті особи, котрі втратили ідентичність — роблять зло завжди незавершеним, бездонним: «А знизу постукали», — зловесело кажуть такі особи.Натомість, російські покидьки намацали дно втрати людяності. Це пекельне припинення, термінування, родоводу одного українського чоловіка. І це вбивство колективного захисника національного родоводу українства — Азовців.Це два одночасних знакових, кінцевих, злочини.Знакових тому, що вони здійснюють волю їхнього божевільного царька — «денаціфікувати» нас, тобто знищити нашу національність, націю.

І російські злочинці знищують рід окремого життя і замахуються на нарід — українство, на колективну ідентичність. Вони знаково кажуть нам: ми термінуємо буття не лише кожного з вас. Ми вбиваємо вашу ідентичність.

Захист якої робить всіх причетних цьому звичайними патріотами.Ці злочини кінцеві тому, що вони поцілені у сам сенс буття — в наш екзистенціальний сенс життя.Це лише здається, що екзистенція — це «просто» людське існування. Існування кожного окремішно. За ці місяці смертельної війни з імперією ми вже добре зрозуміли, що екзистенціальний вибір відноситься до цілого життя нашої національної спільноти.

І тому екзистенція — це існування заради спільного сенсу (Sinn) буття разом. Заради збереження (та) буття нашої ідентичності.Пекло — це знищення сенсу буття, тобто знищення ідентичності. Більшого зла на цьому світі, ніж екзистенціальне нищення, вже не можна здійснити та вигадати.