Час демонтувати каміння

Як проходить процес очищення від імперських “міток території” на Закарпатті та чому часом “рикошетить” по сусідах Зараз в області готуються знести найбільший радянський пам'ятник — 20-тонний гігант на словацькому кордоні, монумент “Україна — визволителям”. Два місяці тому активісти вимагали його демонтувати, а обласні й місцеві чиновники ніяк не могли між собою вирішити, хто це робитиме. Зрештою комісія при ОВА обстежила монумент і визнала його аварійним та таким, що загрожує життю громадян.

Закарпатці побачили політичне рішення з цього приводу, і тепер демонтаж пам'ятника радянському солдату, який стоїть зі зброєю на кордоні з ЄС, — питання тижнів. Політичну волю до очищення від імперських символів продемонстрували і в Мукачівській міськраді: за день демонтували угорського орла-турула, встановленого на одному з бастіонів замку Паланок. Це викликало бурю емоцій і у місцевих жителів, які розділилися на два табори, і в угорських дипломатів та політиків.

З цього приводу в МЗС Угорщини навіть викликали тимчасового українського повіреного. В інфопросторі цей випадок почали розкручувати як історію про нетерпимість закарпатців до національних символів етноменшин. На тлі тотальної мовчанки міської влади та ОВА з цього приводу чимало хто наголошував, що це зовсім не нетерпимість до меншин, а містечкові політичні “розбірки”.

У світлі цих скандальних подій  Укрінформ розпитав закарпатських експертів щодо процесу позбування від імперських “міток”. Ми поцікавилися, чому процес декомунізації, особливо на прикордонних територіях, часом також потребує “червоних ліній”, де вони проходять на Закарпатті та чи варто очікувати в краї слідом за леніно- й пушкінопадом угорського турулопаду. НЕ ЗНАЄШ, ЯК РОБИТИ, - РОБИ ЗА ЗАКОНОМ З приводу